Інноваційні технології навчання на уроках інформатики.

Не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання цієї проблеми всі ми намагаємося поєднувати в своїй роботі різні методи, прийоми та технології. І я не виняток в цьому.

На уроках інформатики я застосовую різні технології.

Продовження

Будьте в тренді

Тема для поста може прийти в голову при читанні матеріалів розсилок з вашої електронної пошти. Тому підпишіться на цікаві блоги, вступайте в тематичні групи соціальних мереж. Шукайте ідеї в спілкуванні на форумах, участь у вебінарах.

Від вебінарів, до речі, користь подвійна. Ви отримуєте нові знання і нові ідеї. Питання в чаті - це саме те, що хвилює людей. Їх можна брати як тему для нової статті.

Сервіс для підказок - Вордстат Яндекса

http://wordstat.yandex.ru/

Введіть  запит по вашій темі. Ви побачите, які проблеми насправді цікавлять користувачів. Просто детально дайте відповідь на одне із запитів (не надто високочастотний). І ви отримаєте на сторінку зі статтею саме цільових відвідувачів, які вже шукають дану інформацію.

Про що писати в блог? 7 порад блогеру

У пошуках цікавого матеріалу в мережі я наткнувся на гарну публікацію про те, що турбує кожного блогера-початківця...

Творчий ступор. Хто з ним не знайомий! Здається, що всі теми вже вичерпані, про все написано. А за планом у вас сьогодні - завтра нова стаття (правильно, планування - одна з складових успіху).

Але марно сидіти за комп'ютером, видавлюючи з себе рядок за рядком. Між тим, є безліч реально корисних порад.

Про що писати в блозі?

Зрозуміло, що на зміст блогу (по суті - особистого щоденника) відкладається відбиток особистості автора. Але не може блогер весь час писати про себе коханого. Тоді про що писати в блог, щоб читачам було з вами цікаво?

Правило 30-ти відсотків

Фахівці рекомендують про все писати «в міру».

30% статей має бути на тему блогу: інформаційні статті, глибока проробка статей інших фахівців, можливо, тексти енциклопедичного типу або з елементами навчання, але цікаві вашій цільовій аудиторії.

30% - публікацій про свій досвід в якій-небудь сфері, свою точку зору на якісь питання, експерименти з сервісами. Наприклад, ви встановлюєте плагін або тестуєте роботу якогось сервісу. Робіть скріншоти своєї роботи. Потім доповніть ці матеріали своїми коментарями - це і буде матеріал для вашої нової статті. Або взяли інтерв'ю у цікавої людини - напишіть свою думку. А це - знову нова стаття. 

Відмінно працює обговорення суперечливих тем. Люди будуть сперечатися, збирати групи однодумців, а це ретвіти поста, нові відвідувачі і зворотні посилання.

Ще одна третина (30%) - це новини по вашій темі, добірки цікавих статей з інших блогів, огляди по новим продуктам, сервісам. Для сеошників, наприклад, тема новин невичерпна. Пошукові системи постійно змінюють свої алгоритми. Що вчора працювало, сьогодні вже не актуально. Писати можна нескінченно.

10% - гумор. Деякі блогери цю пораду сприймають буквально, і кожен свій пост завершують анекдотом або смішним відео.

З чого почати створення блогу?

Люди створюють блоги з різних причин. Хтось піддається впливу моди, хтось хоче ділитися своїми думками з друзями та близькими (чи не друзями і не близькими), а хтось обирає бізнес-підхід до ведення блога. І саме ці, треті, найчастіше потрапляють у пастку „вибору тематики”. Адже спробуйте прочитати будь-який посібник зі створення блога, і ви майже напевне натрапите на фразу: „Перш, ніж створити власний блог, оберіть тему, про яку ви будете писати”.

Афганістан - це біль, наша пекуча пам’ять

15 лют. 2014 О, Україно! Ніжно пригорни Усіх живих синів своїх, як мати, Щоб ми уже не бачили війни, Не чули щоб ніколи звук гармати. Афганістан… Уже більше 20 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. За кожним воїном-афганцем – своя доля, свій життєвий подвиг, свій крок у безсмертя. У страхітливому полум’ї війни народжувались молоді солдати і командири, які з перших днів служби в Афганістані пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і взаємопідтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність. Війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. По-різному зараз оцінюють події тих років. Різне бачення афганської війни, її наказів і військових операцій тими, хто їх виконував. Для нас це взагалі події, які відбувалися в іншій державі, але учасниками яких були наші батьки, родичі, земляки. І тому для них і для нас Афган - страшна пам’ять, страшної війни, уроки якої мають бути засвоєні нашими політиками і ніколи не повторюватися. 15 лютого - особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію. Увійшло в безсмертя також ім’я привітної, доброзичливої, розумної та вродливої дівчини – Світлани Миколаївни Дорош, яка народилася 12 липня 1963 року в с. Слов’янка. А з 1986 року, виконуючи інтернаціональний обов’язок в Афганістані, вона загинула. У нашій школі минулого року була відкрита меморіальна дошка Світлані Дорош. Її подвиг житиме у нашій пам’яті вічно! В нашому селі проживають афганці - Деркач І.І., Первій П.М., Власюк М.О., Лях В.О., Суховерхий Г.М. Пройшов мітинг біля могили Світлани Дорош, на якому були присутні учні 10 класу та директор Слав’янської СЗШ І – ІІІ ступенів Валерій Миколайович Коротун, сільський голова І.І. Кукало, воїни-афганці та гості району. У стінах школи пройшли виховні години, де класні керівники вкотре розповіли про ті роки, обпалені війною, показали презентації «Афганістан – біль в моїй душі», відповіли на питання учнів, які зацікавилися долею мужньої та зовсім молодої дівчини, нашою односельчанкою – Світланою Дорош, героїчним вчинком якої повинен пишатися кожен з нас!